Pilgrim Hostel

The best hostel in Ivano-Frankivsk
d1
Івано-Франківськ

Івано-Франківський художній музей

Івано-Франківський художній музей
Івано-Франківський художній музей

Івано-Франківський художній Музей знаходиться у приміщенні колишнього католицького костьолу Непорочного Зачаття. Ця споруда якого є найдавнішою архітектурною пам’яткою міста. У минулому вона виконувала функції родинної усипальниці Потоцьких – засновників станіславівської фортеці.

Толерантно пристосована до архітектури інтер’єру експозиція художнього музею, представляє два головні шляхи розвитку давнього сакрального мистецтва в Галичині. У бічних навах костьолу експонується іконопис ХV – XIX ст., котрий належить до автентичної української традиції,пов’язаної з релігійною обрядовістю Східної церкви, мистецтвом Візантії, Київської Русі і Галицько-Волинського князівства XII – ХІV ст.

У центральній частині інтер’єру знаходиться скульптура і декоративна різьба на дереві, переважно ХVІІІ ст. – періоду розквіту в Галичині стилю бароко. Частина реставрованих творів скульптури входила раніше до ансамблю декоративного оздоблення костьолу, створеного у 1703 -1740-х рр. Об’ємна пластика і різьба, а також картини польських, чеських, австрійських майстрів ХVІІІ – XIX ст. представляють художні традиції мистецтва центральноєвропейського регіону. Окремими тематичними блоками експонуються народна різьба на дереві, друковані літургійні книги ХVІІ – ХVІІІ ст., видані у монастирських друкарнях Львова, Унева, Почаєва, а також церковний одяг. Старій Галичині випало бути місцем перетину різних національних релігійно-культурних традицій, які дуже часто перетиналися між собою, доповнюючи і збагачуючи одна одну.

експозиція художнього музею Івано-ФранківськаЕкспозиція пропонує Вам один з можливих варіантів знайомства з своєрідним історичним минулим нашого міста та художніми традиціями мистецтва галицького регіону.

Загальна кількість творів музейної колекції становить – понад 12 тис. творів, в тому числі: графіки – 2722; живопису – 947; скульптури -132; іконопису – 420; сакральної скульптури – 325; стародруків – 91; народного та декоративно-ужиткового мистецтва -6166.

У 2005 р. в Івано-Франківському художньому музеї відкрито відділ сучасного мистецтва на базі колекції творів українського і зарубіжного образотворчого мистецтва, подарованих під час проведення в Івано-Франківську Міжнародного бієнале “Імпреза” (1989 -1997 рр.).

Постійно діюча експозиція “Сакральне мистецтво Галичини ХV – XX ст.“.

[note color=”#f1f1f1″]Адреса: Майдан митрополита А. Шептицького, 8.
Графік роботи: з 10.00 до 18.00 год. Вихідний день: понеділок.
Телефон: З-00-39.

[/note]
При Музеї працюють відомча бібліотека з відкритим доступом для відвідувачів (література й альбоми з історії та теорії вітчизняного й світового мистецтва) та відділ рукописів і архівних документів (фонди: друкована продукція, фотоматеріали, публікації, присвячені діяльності Івано-Франківського художнього музею, провідних майстрів образотворчого й народного мистецтва Івано-Франківщини (Г. Крук, М. Зорій, Д. Іванцев та ін.); документи й матеріали церковних архівів; паспортизація, описи і фотоматеріали пам’яток архітектури, історії та мистецтва краю.

художній музей ФранківськЕкспертна комісія Івано-Франківського художнього музею уповноважена надавати офіційні довідки на твори сучасного образотворчого мистецтва, які перевозяться через кордон. Проводяться консультації й оцінка у письмовій або усній формі художньої та історичної вартості ікон, картин, скульптури, стародруків, антикварних виробів декоративно-прикладного мистецтва.

Приймаються замовлення на проведення персональних і групових виставок образотворчого та декоративно-ужиткового спрямування, а також концертів хорового співу, камерної і симфонічної музики. Надаються виставкові площі в постійно діючій експозиції: 52 кв.м та 80 кв.м та в адміністративному приміщенні Музею по вул. Низовій, 2 -100 кв.м.

В м. Рогатині Івано-Франківської області діє відділ Музею, до якого входять дерев’яна церква Святого Духа XVI ст. з іконостасом 1650 р. та експозицією сакрального мистецтва XV – XIX ст. і Меморіальний історико-етнографічний та художній музей-садиба Миколи Угрина-Безгрішного (1883 – 1960) – філософа, педагога, літератора, видавця і художника. Представлено архівні матеріали і документи, народне мистецтво та етнографію Опілля, сакральне мистецтво Рогатинщини XVII – XIX ст., живопис і графіку Юліана Панькевича (1863 – 1933) та Володимира Баляса (1906-1980).

Шедеври Івано-Франківського художнього музею

Спас Вседержитель
Спас Вседержитель

СПАС ВСЕДЕРЖИТЕЛЬ

Середина XVII ст., дерево, темпера, 85×61.
Рогатинщина

Представляє найпоширеніший поясний тип зображень Христа у намісному ярусі галицьких іконостасів. Благословляючий жест пальців правої руки (“ім’янословний”) складає монограму “ІСХС”, лівою – підтримує Євангеліє з текстом від Івана. Грецькі літери на хрещатому німбі (символ духовної аури) виражають екзистенцію Христа: ‘Той, Хто є, Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель!” (Од., 1,8). Досконало простий рисунок образу шляхетно поєднується з багатством кольорових сполучень – ультрамарину, пурпуру і позолоти рельєфного тла. Ікона належить до найкращих ранньобарокових пам’яток у збірці музею.

Се людина
Се людина

СЕ ЛЮДИНА

Повторення XIX ст. з оригіналу Гвідо Рені
(1575-1642), полотно, олія, 99×68.

Іконографічний прототип картини сягає теми “Imago pietatis” – образу страждаючого Христа в терновому вінку, що сформувався в мистецтві європейської готики XV ст., а згодом розроблявся у гравюрах і картинах Л. Кранаха, А. Дюрера, Д. Сколарі, М. Караваджо. Особливо часто повторювалася у різних репліках однофігурна поясна композиція репродукованого твору італійця Гвідо Рені – чільного представника академічної болонської школи живопису. Робота виконана невідомим автором в Італії як конкурсне завдання на здобуття академічного звання. Завдяки майстерності виконання збережено пластичне багатство оригіналу і технічні засоби живопису XVII ст.

Алегорія малярства
Алегорія малярства

АЛЕГОРІЯ МАЛЯРСТВА

Середина XVII ст.,
полотно, олія, 111,5×83.

Надійшла з Івано-Франківського краєзнавчого музею.
Разом із парною композицією “Алегорія скульптури” приписується провідному майстрові класицизованого напрямку в австрійському малярстві XVII ст. І.Унтенбергерові. В образі молодої жінки з характерним “італійським” типажем, яка сидить перед картиною на мольберті, тримаючи в руках пензлі й палітру з фарбами, – прославляється різновид творчості, що з античних часів вважався ремеслом і лише в епоху Ренесансу увійшов до музо-аполонівського гурту шляхетних мистецтв. Дитячі персонажі-путо символізують натхнення і творчий задум. Схожі мотиви персоніфікації малярства, скульптури, музики, поезії набули особливої популярності в тогочасному французькому мистецтві у творчості Ф. Буше, Ж. Натьєра, Ф. Лемуана. Картина належить до рідкісних зразків австрійського малярства в українських музеях.

Благовіщення
Благовіщення

БЛАГОВІЩЕННЯ

Середина XVII ст., дерево, темпера, 99×61.
Калущина.

Лаконічна і монументальна композиція ікони збудована за принципом барокової асиметрії. Ущільнений простір підкреслює ідеальну пластику рухів і жестів клякаючої Марії та архангела Гавриїла з білою лілеєю в руці. Струменіючі потоки бганок одягу контурно прорисовані тонкими темними лініями й золотими асистами. Мерехтлива фактура гравірованого тла з мотивом розквітлих волошок ефектно підкреслює дзвінку і мажорну колористику твору. Використано західноєвропейську іконографію сюжету. Стиль твору нагадує творчість майстрів іконостасу церкви Святого Духа в Рогатині (1650) і є яскравим прикладом розквіту галицької школи іконопису у стилі раннього бароко.

Розп'яття
Розпяття

РОЗП’ЯТТЯ

Середина XVI ст., дерево, темпера, 111×86.
Рожнятівщина.

Належить до числа мальованих силуетних композицій з постатями предстояких (втрачені), якими вивержувалися давні галицькі іконостаси. За візантійським каноном, возвеличеного над смертю Христа представлено на хресті з навскісним підніжжям (“ваги Суду Господнього”) та символічним написом “NIKA” (“перемагай”) біля стоп. Вершина голгофського пагорба з печерою і “черепом Адама” нагадує про зв’язок покутної жертви з гріхопадінням праотців. Стиль ікони відзначається монументальними ритмами графічно окреслених форм та дзвінким сполученням тонально згармонізованих відтінків темпери. Відноситься до рідкісних прикладів традиційного іконопису, збережених на теренах краю.

Ангел господства
Ангел господства

АНГЕЛ ГОСПОДСТВА

Друга половина XVII ст., дерево, темпера, 62,5×43,5.
Рогатинщина.

Силуетне зображення ангела з молитовно піднесеними руками належить до одного з дев’яти ангельських чинів. Входить до тріади, яка об’єднує ангелів господарства, сили і влади та є другою за значенням в ієрархії небесних сил. Ангели господарства відрізняються характерним одягом, що складається з білосніжного стихаря, навхрест перев’язаного на грудях золотими стрічками та підперезаного червоним поясом. Іноді тримають в руках хризм (“печатку Божу”) з початковими літерами імені Христа і золотий жезл. Іконографія сюжету поширилася у XVII ст. в іконах І. Рутковича, Й. Кондзелевича. Створено ідеальний, наповнений внутрішньою силою ангельський образ з проникливим поглядом очей. Граціозні й лаконічно окреслений контур фігури збагачений ритмічні укладеними бганками одягу.

Івано-Франківський художній музей на карті

[gmap width=”600″ height=”400″ address=”Низова вул., 2, Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, Україна”]